Дорогі журналісти! Майже кожного дня в Україні відзначається якесь професійне свято... Але саме 6 червня всім політикам найважче добирати слова до вітання. Бо це не просто ще одне свято. Це – День Журналіста!

Я вдячна вам безмежно, бо без вас не було б України – незалежної, демократичної. Кожного дня я проглядаю газети чи Інтернет-сайти. І не було такого дня, щоб я на вас не злилася чи не дратувалася. Що поробиш – політикам і державним діячам не завжди подобається те, що про їх пишуть... Але я абсолютно переконана, що це потрібно нам усім, потрібна правда, без якої не можна побудувати ту країну, якої ми всі варті. Я не можу уявити наше життя, нашу країну... без дошкульних і вбивчих заголовків „Обкому”... без цього всього, без всіх вас...

Журналістика в Україні справді стала реальною владою, і не завжди четвертою, іноді – першою... Принаймні, левова частка депутатів, політиків та губернаторів дізнається сьогодні з преси значно більше, ніж з усіх таємних депеш та різноманітних секретних доповідних...

Я дякую Вам за те, що ви щодня і щогодини перебуваєте на своїх постах, на цілодобовому чергуванні, ви пильнуєте за нами, ви несете країні слово істини та правди. Щасти вам у праці і в особистому житті. Успіхів, натхнення, щастя!

З великою повагою,

 Юлія Тимошенко